Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безклепкий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безклепкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безкле́пкий, а, е. Бестолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.