Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безлюдько

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безлюдько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безлю́дько, ка, м. Нелюдим. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні з'їсти. НВолын. у.