Словник української мови (1937)/безлюдько

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безлюдувати Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безлюдько 		безмаль ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безлю́дько, ка, м. Нелюдим. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні з'їсти. НВолын. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безлюдько&oldid=547049