Словник української мови (1937)/безлітній

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безлітній
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безлі́тній, а, е. 1) Вечный. Чуб. III. 11. 2) Неизвестной давности, очень старый. Безлітній дід.