Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безмежний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безмежний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безме́жний, а, е. Безграничный, беспредельный. Желех.