Словник української мови (1937)/безмовий

by Борис Грінченко

◀ безмлив'я

Словник української мови Борис Грінченко Б безмовий

безмовний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безмо́вий, а, е. Немой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.