Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безмовий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безмовий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безмо́вий, а, е. Немой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.