Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безмін

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безмін
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́змін, на, м. Безмен. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.