Словник української мови (1937)/безмірний
| ◀ безмір | Словник української мови Б безмірний |
безмірно ▶ |
|
Безмі́рний, а, е. Безмерный, неизмеримый, беспредельный. Стор. М. Пр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. I. 20. Безмірна далечінь. Ком. I. 51.
| ◀ безмір | Словник української мови Борис Грінченко Б безмірний |
безмірно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безмірний
Борис Грінченко
1937
Безмі́рний, а, е. Безмерный, неизмеримый, беспредельный. Стор. М. Пр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. I. 20. Безмірна далечінь. Ком. I. 51.