Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безмірний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безмірний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безмі́рний, а, е. Безмерный, неизмеримый, беспредельный. Стор. М. Пр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. I. 20. Безмірна далечінь. Ком. I. 51.