Словник української мови (1937)/безнапасний

by Борис Грінченко

◀ безнадія

Словник української мови Борис Грінченко Б безнапасний

безнапасно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безнапа́сний, а, е. Не знающий горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині. МВ. II. 135.