Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безнемірно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безнемірно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безнемі́рно, нар. Безмерно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.