Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безоборонний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безоборонний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безоборо́нний, а е. Беззащитный. К. МБ. XII. 266. Обороняв сиріт безоборонних. К. Іов. 61.