Словник української мови (1937)/безодрадісний
Зовнішній вигляд
◀ безодмовність | Словник української мови Б безодрадісний |
безокий ▶ |
|
Безодра́дісний, а, е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. I. 121.