Словник української мови (1937)/безпам'ятний

by Борис Грінченко

◀ безпальчий

Словник української мови Борис Грінченко Б безпам'ятний

безпам'яття ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпа́м'ятний, а, е. 1) Имеющий слабую память, беспамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящийся в беспамятстве. Гаркуша висаджує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам щеза. Стор. II. 241.