Словник української мови (1937)/безпомочний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безпомочний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпомо́чний, а, е. Беспомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомочним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомочна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.