Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безпотрібно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безпотрібно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпотрі́бно, нар. Без надобности. НВолын. у. Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс. О. 1862. III. 35.