Словник української мови (1937)/безрогий

by Борис Грінченко

◀ безрога

Словник української мови Борис Грінченко Б безрогий

безрода ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безро́гий, а, е. Безрогий. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.