Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безсилок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безсилок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безси́лок, лка, м. Бессильный человек. Г. Барв. 173. Безсилок і потужний слухав. К. ПС. 26.