Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безсоромітно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безсоромітно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсоромі́тно, нар. Бесстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. VIII. 23.