Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безстидний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безстатечно Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безстидний 		безстидник ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безсти́дний, а, е = Безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безстидний&oldid=548170