Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безтямний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безтямний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безтя́мний, а, е. 1) Бессмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.