Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безух

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безух
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́зух, ха, м. 1) Человек, не имеющий уха или ушей. 2) Собака, у которой обрезаны уши. Канев. у.