Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безхатник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безхатник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безха́тник, ка, м. Бездомный человек, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.