Словник української мови (1937)/безцін
Зовнішній вигляд
◀ безхмарно | Словник української мови Б безцін |
безцінний ▶ |
|
Бе́зцін, ну, м. = Безцінь. Чаще с пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.