Словник української мови (1937)/безщасний

by Борис Грінченко

◀ безщадно

Словник української мови Борис Грінченко Б безщасний

безщасниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безща́сний, а, е. Несчастный, обездоленный, не имеющий удачи. Така твоя доленька безщасна. Нп. У три ряди бідних безщасних невольників посаджено. АД. I. 90.