Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бельбахи

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бельбахи
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́льбахи, бе́льбехи и бе́льбухи, хів, м. мн. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. См. Тельбухи.