Словник української мови (1937)/бельбахи

by Борис Грінченко

◀ бельбас

Словник української мови Борис Грінченко Б бельбахи

белька ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́льбахи, бе́льбехи и бе́льбухи, хів, м. мн. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. См. Тельбухи.