Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бемкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бемкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́мкати, каю, єш, гл. 1) = Бамкати. 2) Метаться в разные стороны. Вх. Зн. 2.