Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бендюх

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бендюх
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бендю́х, ха, м. 1) Брюхо. Угор. 2) Мн. Бендюхи́ = Колішня. Шух. I. 165.