Словник української мови (1937)/бенеря

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бенеря
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бене́ря, рі, ж.? Неясное слово, — повидимому какая-то болезнь. Не чума ли? Сравн. бенде́рська чума; быть может бенеря испорченное бендеря? Бене́ря його принесла́. (Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.) аналогично выражению: Холера його принесла! Куди тебе бенеря несе? Ном. № 14235. Б'є його бенеря забрати в мене ту десятину. Лубен. у. См. Бенеберя.