Словник української мови (1937)/бенькетувати
| ◀ бенькетування | Словник української мови Б бенькетувати |
бер ▶ |
|
Бенкетува́ти, бенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Отак Еней жив у Дідони… пустився все бенкетувать. Котл. Ен. I. 25.