Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бердинка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бердинка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Берди́нка, ки, ж. Маленький топор. Побіг я до мельника, позичив бердинки, прорубав дупло. Чуб. I. 215.