Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/берегти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ берегою Словник української мови
Борис Грінченко
Б
берегти 		берегтися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Берегти́, жу́, же́ш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/берегти&oldid=549087