Словник української мови (1937)/бережкий

by Борис Грінченко

◀ бережки

Словник української мови Борис Грінченко Б бережкий

бережний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущийся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Миус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.