Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/берестюк

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
берестюк
Київ: Соцеквидав України, 1937

Берестю́к, ка, м. = Берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. I. 118.