Словник української мови (1937)/беркицьнути
Зовнішній вигляд
◀ беркиць! | Словник української мови Б беркицьнути |
беркицьнутися ▶ |
|
Берки́цьнути, ну, неш, гл. Кувыркнуть, повалить, бросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.