Словник української мови (1937)/беручий

by Борис Грінченко

◀ берулька

Словник української мови Борис Грінченко Б беручий

беручкий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Беру́чий, а, е = Беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).