Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/беседувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
беседувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бесе́дувати, дую, єш, гл. Беседовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. I. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.