Словник української мови (1937)/бештати
| ◀ бештання | Словник української мови Б бештати |
бещад ▶ |
|
Бе́штати, таю, єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
| ◀ бештання | Словник української мови Борис Грінченко Б бештати |
бещад ▶ |
|
Словник української мови — Б
бештати
Борис Грінченко
1937
Бе́штати, таю, єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.