Словник української мови (1937)/бздун

by Борис Грінченко

◀ бздо

Словник української мови Борис Грінченко Б бздун

бздюха ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бздун, на́, м. Часто испускающий ветры (см. Бздо); говорят преимущественно о стариках. Старий бздун. Ув. Бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можна. Кременч. у.