Словник української мови (1937)/бздіти

by Борис Грінченко

◀ бздини

Словник української мови Борис Грінченко Б бздіти

бздо ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бзді́ти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, ну, неш, гл. Бздеть, испускать, испустить ветры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. Посл. Канев. у.