Словник української мови (1937)/бирка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бирка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́рка, ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) Шапка-бирка. Шапка из овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарезывают счет чего-нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = Багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Род детской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоног, тысяченог. Вх. Лем. 391.