Словник української мови (1937)/бити
| ◀ битець | Словник української мови Б бити |
битий ▶ |
|
Би́ти, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Нп. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. Не по чім і б'є, як не по́ голові. В том-то и беда, в том-то и дело. Ном. № 7367. 2) О лошадях: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О воде, волне и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Піна била з рота. Стор. М. Пр. 19. 5) О часах, колоколе и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. III. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч щотижня нові купуй. Харьк. 7) — на ко́го. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ЦН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. I. 50. 8) О ветре, метели: веять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить в эпилепсии. Бодай тебе било до́ землі, аби з ті дух вибило. (Проклятие — пожелание смерти от эпилепсии.) Фр. Пр. 31. 10) Олію би́ти. Выжимать постное масло. 11) Би́ти третяка́. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) Ба́йдики би́ти. Ничего не делать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) Би́ти на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. НВолын. у. 14) Покло́ни би́ти. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — во́вну, повсті. Перебивать шерсть, делать войлоки. ЗОЮР. I. 48. Сим. 197. 16) — телегра́м. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — ши́ла. Род игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чоло́м. См. Чоло. 19) Бодай тя на сон било! Чтоб ты не мог заснуть. Фр. Пр. 29.