Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/битливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
битливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Битли́вий, а, е. 1) Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Константиногр. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющий. Град битливий. Миус. окр.