Словник української мови (1937)/бичитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бичитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бичи́тися, чу́ся, чишся, гл. О корове: иметь случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. II. № 446.