Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/благати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блага́ти, га́ю, єш, гл. Просить, молить, умолять. Паніматку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же бога благаєш. Ном. № 87. Блага́ти на по́міч. Просить помощи.