Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/благовірний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благовірний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Благові́рний, а, е. Благоверный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. I. 177.