Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/благодатний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благодатний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Благода́тний, а, е. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Шевч. Життя тоді наше було… таке ж то любе, таке ж то благодатне. МВ. (О. 1862. III. 76).