Словник української мови (1937)/блаженний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ благущий Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блаженний 		блаженство ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блаже́нний, а, е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/блаженний&oldid=552434