Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блажитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блажитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блажи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.