Словник української мови (1937)/блам
| ◀ блакить | Словник української мови Б блам |
бламанка ▶ |
|
Блам, му, м. Мех. Гол. Од. 28. Треба було Орисі хутро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масиного хутра. Св. Л. 183. См. Шлям.