Словник української мови (1937)/блекота

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блекота
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блекота́, ти́, ж. Раст.: а) Conium maculatum. Шейк.; б) = Блекот. ЗЮЗО. I. 125.