Словник української мови (1937)/блекіт
| ◀ блекитець | Словник української мови Б блекіт |
блеклий ▶ |
|
Бле́кіт, коту, м. Раст.: а) цикута, бешеница, Cicuta. Угор.; б) Conium maculatum. Вх. Пч. I. 9.
| ◀ блекитець | Словник української мови Борис Грінченко Б блекіт |
блеклий ▶ |
|
Словник української мови — Б
блекіт
Борис Грінченко
1937
Бле́кіт, коту, м. Раст.: а) цикута, бешеница, Cicuta. Угор.; б) Conium maculatum. Вх. Пч. I. 9.